Православний хрест Розп'яття. Архангел Рафаїл та святі цілителі 131673 Онікс

Живучи в раю, людина куштувала від Древа Життя, яке росло посеред Едемського саду, і не знало хвороб і смерті. Але згрішивши, він уже не міг жити вічно. Щоб гріх не розвивався і не був нескінченним, Господь упустив у світ хвороби та смерть. Хвороби – для очищення душі людини через страждання, а смерть – для запобігання її гріху.

Зцілити людину міг лише Сам Христос Спаситель. Хресні страждання Господа позбавили людей вічних лютих хвороб, тління і смерті. Тому дерево Хреста Христового Церква називає Древом Життя і зображує Господа на ньому не болісно висить, а простягає руки, нагадуючи про те, що Він ніби обійняв любов'ю з хреста все людство.  Але Господь не може викорінити особисті гріхи кожної людини. Це має зробити сама людина, своєю вільною волею. Тому поки що у світі зберігаються зло та хвороби. Для допомоги у боротьбі з ними Бог посилає у світ своїх помічників – ангелів та святих.

У центрі на звороті хреста зображений могутній Архангел Рафаїл (Зцілення Боже)  – цілитель людських недуг, путівник та лікар Божий. Він один із семи вищих серафимів, найближчих до Бога.  Навколо Архангела вміщено ікони великих цілителів, яких Церква шанує як чудотворців. 
Зліва зображено вмч. Пантелеїмон Целітель, безоплатний лікар, який за свою глибоку, співчутливу любов до людей був нагороджений Богом великою цілющою силою. Святий воскресив людей і зцілював ім'ям Христа будь-які хвороби.
Святитель Спиридон Триміфунтський, зображений праворуч на хресті. Світ. Спіридон зробив багато чудес для своєї пастви: за його молитвою посуха змінювалася дощем, зцілювалися хворі, виганяли демони. Він мав силу навіть воскресати померлих, і, звичайно, його комори завжди були відкриті для тих, хто її потребує. Мощі святого спочивають на острові Корфу в церкві його імені.

Вгорі хреста вміщено ікону новопрославленого святого – свт. Луки (у світі проф. В. Войно-Ясенецький), сповідника, архієпископа Сімферопольського та Кримського. Прийнявши після смерті дружини у 1919 році спочатку священичий сан, а потім і чернецтво, святитель за вірність Церкви Христової майже двадцять років провів у в'язницях та засланнях, де не припиняв своєї лікарської, духовної та наукової діяльності, у важких умовах Заполяр'я, у прифронтових госпіталях звершуючи Унікальні операції. Багато людей зцілилося за молитвами до нього, не тільки в Росії та Україні, а й в інших православних країнах.